Перейти до основного вмісту

Вчимо історію, шануємо традиції: все про Великдень


Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли дотримуються традицій і вірять у диво. Існує безліч повір’їв і застережень на Великдень. Кажуть, якщо їх дотримуватись, усе бажане здійснюється. А чи добре ви знаєте традиції та обряди цього великого християнського свята? Чи розповідали ви про них своїм дітям?

Вчимо історію, шануємо традиції: все про Великдень

Зазвичай Великодню передує серйозна підготовка – Великий семитижневий піст, коли очищуються думки, душа і тіло. Він починається одразу після Масляної. Сім тижнів віряни не їдять продуктів тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сирі продукти. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів. На тижні перед самим святом є Великий, або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем. У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: прибрати у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино. Згідно з великодньою традицією, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися, гадати і сваритися.

Страсна п’ятниця – день розп’яття і смерті Ісуса. Це найсуворіший і найсумніший день тижня. Люди моляться, відвідують церковні служби і утримуються від їжі. Під суворою забороною домашня робота і веселощі.
У п’ятницю дозволено лише пекти паски і хліб.

У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають до ранку. Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина тощо. Частину принесених страв залишають у церкві для знедолених.
Святкування тривають тиждень, який називається Світлою великодньою седмицею.

Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»,  а потім тричі цілуються і обмінюються писанками. 

Неможливо уявити український Великдень без писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. Практично в усіх народів світу яйце шанувалося здавна і стало символом життя та народження, оскільки в ньому закладено життя як таке. На яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо. 

Після церкви люди повертаються додому, вмиваються і сідають за стіл всією родиною. Починаючи сніданок, кожен повинен з’їсти по освяченому яйцю і скуштувати інші освячені продукти. Далі приступають до решти страв.

Зі Світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл повинен бути багатим, з великим різноманіттям страв. Головними атрибутами великоднього столу є яйця-крашанки, паски і сирні паски. 

До речі, останні кілька років в Україні зміцнюється традиція наряджати Великоднє дерево. Тож, можливо, варто спробувати зробити і власне родинне деревце.

Святкова паска – символ присутності Бога у житті всіх людей. Її солодкість, здоба і краса – співчуття, милосердя і турбота Творця про кожного. Сирна паска – прообраз Царства Небесного. Її форма у вигляді гори символізує новий, небесний Єрусалим. А поєднання молока та меду – солодкість райського життя, радість і блаженство святих.

Шануйте українські традиції, навчайте своїх дітей і нехай свята пройдуть щасливо та мирно!