На жаль, рідкісна родина обходиться без сварок, розладів або хоча б суперечок з різних приводів. Причини можуть бути різні: проблеми на роботі, ревнощі, брак поваги або уваги один до одного, безвідповідальність, хвилювання за дитину і ще багато чого. 

Деякі психологи вважають, що сварки – це спосіб вийти з кризової ситуації, вони допомагають зберегти добрі стосунки. Нехай вам доводиться переживати не найщасливіші моменти вашого життя, але якщо уникнути їх не вдається, то принаймні треба гідно їх переживати. Малюк все бачить і чує. Ви ніколи не зможете приховати від дитини ваш конфлікт: він відчує його по напруженій інтонації мами та відстороненому погляду тата.

Ми любимо доводити все голосно, емоційно, особливо коли відчуваємо власне безсилля. Але зазвичай абсолютно забуваємо про дитину. Перше ж почуття, яке відчуває малюк, який спостерігає конфлікт, – це сильний страх. Він може проявлятися в крику, безладній, метушливій активності або у завмиранні і уявній байдужості до того, що відбувається.

Інше переживання, яке охоплює дитину, – це почуття власної непотрібності, покинутості. В цей момент вона почувається непотрібною дорослим, зайнятим власними пристрастями. Це призводить до хворобливого відчуття своєї слабкості, безпорадності, безсилля. Малюк не в змозі зупинити розбурхану стихію емоцій, він не може пояснити дорослим, що йому страшно, важко і погано, коли вони так поводяться. Дитина не може кинути їх і піти займатися своїми справами, тому що малюк занадто любить батьків і вони йому дуже потрібні, причому «цілі» і щасливі.

Що ж робити? В ідеалі будь-який конфлікт слід вирішувати цивілізовано, тобто вибирати середину між гучним скандалом і гробовим мовчанням. Це можливо, якщо ви почнете розмову з того, що прямо і чітко висловите свої претензії. Якщо ви поясните, чого вам хочеться, то в більшості випадків зможете уникнути загострення пристрастей і не довести справу до крику.

Пам’ятайте, що, дивлячись на вас, дитина переймає модель, яку захоче застосувати в своїй поведінці. Подорослішавши, малюк вирішуватиме конфлікти за вашим зразком. Тому заради дітей постарайтеся все-таки пом’якшити ситуацію, наскільки це можливо.

Діти завжди відчувають себе відповідальними за сварки батьків. Негаразди в сім’ї дитина сприймає як результат своєї поганої поведінки, своїх недоліків або помилок. Раз батьки сваряться – значить малюк щось зробив не так і саме він у всьому винен. 

Обов’язково поговоріть із дитиною. Спробуйте пояснити, що тато й мама просто по-різному дивляться на якусь ситуацію, що мати свою точку зору і вміти її відстоювати – це цілком нормально для кожної людини. Є сфери, в які дитину зовсім не варто посвячувати. Коли йдеться про ваші стосунки, краще відкласти пояснення на той час, коли дитини не буде вдома або вона спатиме. Це ж стосується і питань виховання, в яких батькам необхідно дотримуватися одних і тих самих принципів. Основна умова для формування цілісної особистості дитини – щоб мама і тато діяли в згоді один з одним. Якщо ж у вас виникають спірні питання, обговоріть їх наодинці.