Сьогодні деякі батьки надто буквально сприймають поширене твердження «діти все розуміють» і не ламають собі голову над тим, як правильно і делікатно пояснити дитині, що в Україні відбувається повномасштабна війна. 

Малюки бачать і розуміють світ очима своїх батьків. Понад усе їх травмує невпевненість дорослих. Якщо батьки обтяжені почуттям безпорадності, діти також почуватимуться розгубленими. Втім, якщо найрідніші люди, висловлюючи своє щире занепокоєння, не піддаються почуттю вразливості і безсилля, а натомість обговорюють ситуацію якомога відвертіше, слухаючи і втішаючи дітей, то вони можуть почуватися в безпеці і під надійним захистом своїх батьків.

Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин. Також важливо дотримуватися звичної для малюка рутини. Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками. 

Намагайтеся якомога частіше обіймати дитину. Вона має відчувати, що ви поруч. Живий контакт із батьками допоможе відволіктися. Не залишайте дитину наодинці з гаджетами. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть грати всі разом без суперництва. 

Декілька прикладів таких ігор
 
• Усі учасники стають в коло і плескають у долоні по колу. Спочатку естафета проходить повільно, а потвм пришвидшується від однієї дитини до іншої. 
• Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступний учасник повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу –  і так доти, доки всі учасники не «запустять» свій рух. 
• Перший учасник каже слово, яке може бути початком речення. Інший повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи. 
• Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись. 

У кризових ситуаціях від малюків часто очікують, що вони поводитимуться дуже по-дорослому. Та все ж треба дозволити їм залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може статись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад у час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним. 

Важливо бути відвертими з дітьми навіть тоді, коли стається найгірше. Не обов’язково вдаватися до жахливих подробиць, але малеча має знати правду.
Пояснюйте малюку, що саме ви робите для його та вашої безпеки: для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо доводиться евакуюватися, слід пояснити, чому це життєво необхідно. Варто пояснити дитині, що дорослі її захищають, долаючи ворога. Вона має знати, що життя змінилось не назавжди. Частіше кажіть їй, що колись війна обов’язково скінчиться, але не називайте жодних часових термінів. 

Підтримка, яку ви надаєте дітям, має величезне значення для них! Але, будь ласка, не забувайте про власні потреби. Подбайте про те, щоб у вас був час відпочити й набратися сил. Крім того, знайдіть когось, із ким ви можете поговорити про те, що ви самі зараз переживаєте.