Перейти до основного вмісту

Секрети на замку! Не все таємне має ставати явним


Секрети в розумінні дорослого – це конфіденційна інформація, якою може володіти лише обмежене коло осіб. Уміння зберігати таємниці високо цінується в суспільстві, оскільки є основою довіри і поваги.

Секрети люблять і діти, проте довго тримати в таємниці отриману інформацію у них зазвичай не виходить. Та не завжди вони можуть зрозуміти, що якийсь факт дійсно є таємницею, яку варто берегти «під замком». Як навчити дитину тримати секрети – про це ми розповімо в нашій статті.

Секрети на замку! Не все таємне має ставати явним

На думку більшості дитячих психологів, зберігати таємниці усвідомлено діти починають лише в початковій школі. У віці 3-6 років малюки дуже відверті і безпосередні, тому розголошення секретної інформації не здається їм чимось непристойним або неправильним. Тим більше з дитинства батьки кажуть дітям, що потрібно бути людиною чесною і товариською. 

Результат – малюк із задоволенням повідає незнайомим людям у черзі про татову пристрасть до дитячого харчування або зізнається друзям родини, що мама не хотіла йти на зустріч, тому що планувала подивитися улюблений серіал. Не завжди діти зберігають і секрети, якими з ними поділилися однолітки. Іноді це навіть призводить до конфліктів всередині дитячого колективу.

Пояснити малюкові необхідність зберігати деяку інформацію в таємниці дуже складно. Якщо ви, наприклад, плануєте зробити сюрприз бабусі і просите дитину їй про це не розповідати, вона може і зберегти секрет. Зовсім інша історія – інформація, яку малюк чує в сім’ї. Поділитися сімейними планами на відпустку він може навіть із першим-ліпшим, рівно як і розповісти якусь смішну, але не призначену для сторонніх вух історію з життя мами й тата. Зазвичай в таких випадках батьки не попереджають дитину про те, що така інформація носить особистий характер, і це вводить балакучих малюків в оману.

Лаятися в ситуації, коли дитина випадково (або не дуже) проговорилася, безумовно, не варто. Так ви її тільки образите. Краще спробувати на людях перевести все в жарт, а вже вдома обговорити теми, яких в розмовах дитині потрібно уникати.

Що ж робити в таких випадках? Просто вчимо дитину зберігати таємниці.
Придумайте невеличкий секрет. Це може бути сюрприз для близьких, «секретний» похід у кондитерську або невелика історія тільки для «своїх». Дитині буде приємно відчувати себе частиною якогось «секретного товариства», навіть якщо воно складається лише з двох осіб. Подавайте правильний приклад. Якщо в сім’ї не цінують важливість секретів, то і дитина цінувати їх не буде. Поясніть малюку, наскільки важливо зберігати сімейні таємниці. Все, що відбувається вдома, має залишатися вдома. Розповідати про сімейні конфлікти і незручні ситуації стороннім не можна. Розкажіть, що секрети – це особисте. Розповідаючи чужий секрет, дитина зраджує довіру того, хто їй цей секрет довірив.

Сподіваємося, наші поради допоможуть вам не потрапити у «цікаву» ситуацію через надмірну відвертість своїх дітей.