Прагнення кожної матері та батька – щоб їхні діти навчилися проявляти співчуття до інших людей. Ми воліємо, аби наші діти були взірцем чемності у світі, який дедалі більше хизується егоїзмом та нехтує бажанням зрозуміти, допомогти й підтримати. 

Але як ми цього досягнемо? Можливо, ви скажете, мовляв, мої діти здебільшого допомагають мені. Щоправда, спочатку їх потрібно трішки підштовхнути, і вже тоді, злегка побуркотавши, вони погоджуються виконати все необхідне. Але ж зазвичай вони з радістю налаштовані допомогти.

Коли починається процес виховання турботливої, чуйної дитини?
Здавалося б, просто навчити дитину чемним словам. Так просто сказати і так складно зробити! Це не малюку треба повторювати «дякую» і «будь ласка» за вашою вказівкою, а вам говорити ці слова день у день, і не лише дитині, а й усім довкола. Тому що вона просто скопіює. Вона скопіює все!

З точки зору етикету (як певного набору правил поведінки в цивілізованому суспільстві) навчати дитину цієї премудрості рекомендують після трьох років. Але не розслабляйтеся! Ці три роки вам знадобляться для тренування себе. Якщо без жартів, то намагайтеся кожного разу ставитися до своєї дитини як до суб’єкта, а не об’єкта. Адже якщо змалечку ви не дасте їй можливості відчути, як це, коли тебе поважають, то як вона зможе поважати когось іншого?

Спонукайте дітей до допомоги ще змалку. Навіть без нашої підтримки якось природно малюки проявляють схильність бути нам корисними. Пригадали, як годували своє однорічне маля, а воно так мило підбирає шматочки каші й намагається нагодувати вас у відповідь? Створюйте для дітей можливості допомагати. Вже в десятимісячному віці малюк здатний копіювати нас, повторювати за нами все, що ми робимо, ще сидячі у своїх ходунках. Складаючи розкидані на підлозі іграшки, дайте дитині одну з них, і вона повзаючи поруч із вами, позбирає до кошика решту, дивлячись на вас із гордою посмішкою. 

Допомагайте самі. Будьте завжди готові допомогти іншим, особливо коли знаєте, що за вами спостерігають ваші діти. Коли ви на вулиці або у гостях бачите прояви чемності якоїсь людини, зауважте це, скажіть дитині, який доброзичливий чоловік, що притримав для нас двері. Або яка турботлива дівчина, що побачила, як ваша дитина щось впустила на землю, а вона підняла та повернула вам.

Коли ви хвалите когось за їхню готовність допомогти, діти розуміють, що їх батьки це цінують і що це дійсно цінується в нашому суспільстві.