Перейти до основного вмісту

Хто насмітив, той і прибирає: привчаємо малюка самостійно наводити лад у кімнаті


Розкидані на підлозі іграшки, обгортки від цукерок за диваном і жмути одягу у шафці – типова картина у дитячій кімнаті, яка дуже дратує маму. І це дежавю раз у раз повторюється, бо мама чи тато просто беруть себе в руки і прибирають за своєю дитиною. А чи не варто залучати до цього малюка? Адже безлад зумів вчинити, то нехай вчиться і виправляти це. Час привчати ваших нащадків до самостійності. Але коли і як це зробити, аби не знищити бажання? Давайте розбиратися.

Хто насмітив, той і прибирає: привчаємо малюка самостійно наводити лад у кімнаті

Для маленьких дітей добре працює навчання у формі гри. Навіть річний малюк наприкінці дня може кинути кубики чи фігурки, розкидані по підлозі, в кошик для іграшок. Для нього це буде розвагою.

Ігри дуже важливі для розвитку. Скористайтеся ними, щоб мотивувати малюка до прибирання. Наприклад, гра «Хто перший» – проведіть перегони і перевірте, хто першим заповнить коробку іграшками. Переможець отримає приз. Або покладіть іграшку в інше місце, ніж зазвичай, та запитайте в дитини: «Чи повинна машинка лежати тут? Покажи мені, де її місце». Малюк буде дуже радий, якщо зможе вам допомогти. Як варіант, наслідування – покажіть дитині заняття та попросіть її зробити те ж саме. Дітям зазвичай подобається повторювати за дорослими.

Щоб уникнути повстання, ви можете використовувати прості прийоми, надаючи дитині подобу вибору, наприклад: «Що ти хочеш робити в першу чергу: застелити ліжко чи розвісити білизну зі мною?» або «Якщо ми швидко впораємось, то зможемо сходити в гості чи у кіно. З чого почнемо?» чи «Ти хочеш прибрати зараз чи після обіду?».

Уроки прибирання потрібно починати з малого. Варто ставити постійні завдання, пов’язані з прибиранням. Звичайно ж, вони повинні бути адекватні віку дитини й адаптовані до її можливостей. Однорічному малюку кожного дня перед сном пропонуйте шоу «як поцілити іграшкою у кошик». Попросіть малечу подати вам книги, щоб ви поскладали їх на полиці. Заохочуйте дитину допомагати вам: дайте окрему ганчірку для пилу – нехай витирає нижню полицю. Дворічного малюка попросіть про допомогу в поділі речей під час прибирання дитячої: нехай дитина розділить їх на ті, які мають зберігатися в шафах, і ті, які треба віднести в іншу кімнату. Коли прибиратимете сміття з килима, нехай тримає шланг пилососа, а коли пратимете – попросіть відокремити кольоровий одяг від білого. У три роки дітки вже можуть допомагати прибрати зі столу після обіду, наприклад принести свою тарілку до раковини. Малюк також може поскладати чисті ложки та виделки. Чотирирічним уже можна дати випраний одяг, щоб розібрати шкарпетки, футболки, трусики та покласти їх на відповідні полиці і у шухляди. Навчіть дитину завжди класти брудний одяг у кошик для білизни, а не розкидати по кімнаті.

У дітей зазвичай багато іграшок, і деякі з них дрібні та легко губляться. Тому, щоб вам було легше підтримувати порядок, купіть якомога більше пластикових контейнерів, коробок чи кошиків. Підпишіть або наклейте малюнки, які допоможуть розібратися, що де має бути. Знайдіть невелику коробку для олівців, великі коробки для машинок, ще більші – для конструкторів та м’яких іграшок. Така бокс-система полегшить привчання до порядку. Та й саме прибирання займатиме значно менше часу.

І останнє, але найголовніше: прибирайте разом із малюком. Пам’ятайте, що дитина, яка залишилася сам на сам із завданням «навести порядок», відчуває себе розгубленою та покинутою. Вона не завжди розуміє, чого вимагає від неї доросла людина. Значно простіше та швидше порозкладати все по місцях в компанії мами чи тата, які підкажуть, розважать і вмотивують на прибирання.