Як це не прикро, але проблема куріння в нашій країні з кожним роком все молодшає. Перші сигарети, за статистикою, викурюються хлопчиками у віці до десяти років, а дівчатками – у тринадцять. За твердженням наркологів, з п’ятої по рахунку сигарети вже з’являється та сама нікотинова залежність, боротися з якою буде дуже складно. Що робити батькам, якщо дитина почала курити?

Почувши від дитини запах нікотину, не варто відразу хапати її за комір і трясти з криками «ще куритимеш, поганець?!» Виявивши, що дитина палить, в першу чергу слід заспокоїтися і поміркувати над тим, як правильно впливати на підлітка, щоб той повністю відмовився від шкідливої звички. Підійдіть до проблеми серйозно. 

Найкращий спосіб – поговорити з дитиною доброзичливо, в мирній обстановці і з’ясувати, чому вона почала курити. Цілком можливо, що це просто «експеримент», і таке «захоплення» пройде само собою. Пам’ятайте: курінням підліток може виражати свій протест проти батьківського диктату. Дитина вже виросла, у неї є потреба в незалежності, можливості самостійно приймати рішення.

Тож не починайте серйозних розмов зі слів «палити – здоров'ю шкодити», «ти ще не доріс» тощо. Цим ви заздалегідь забезпечите собі провал у досягненні результату. Будуйте фразу так, аби дитина зрозуміла, що її ставлять на один щабель із дорослою людиною. Не читайте нотацій, не дорікайте, не кричіть. Дайте дитині шанс вирішити самостійно. Головне – попередьте сина чи доньку про наслідки. Як не дивно, підлітки, яким надають можливість вибору, зазвичай приймають правильні рішення. Немає сенсу залякувати підлітка картинками з чорними легенями. Для нього набагато страшніше неповага друзів. А от розповісти про шкоду куріння для голосових зв’язок, шкіри і зубів, навпаки, потрібно. 

Окресліть свою позицію щодо куріння і разом з дитиною шукайте способи усунення даної звички, не забуваючи про моральну підтримку. Спробуйте довести дитині, що і без цигарки можна бути дорослим, модним, виділятися на тлі інших. Познайомте дитину з авторитетною некурящою людиною, думка якої «зі сторони» дасть більше результатів, ніж настирливі і нудні вмовляння батьків.

Ретельно спостерігайте за колом спілкування дитини, не влізаючи в її особистий простір. На короткий поводок посадити підлітка неможливо, але ви можете направити його енергію в правильне русло. Поцікавтеся у дитини, чим вона хотіла би займатися, зверніть увагу на захоплення. І допоможіть дитині відкрити себе в цій справі, відволікаючи від куріння. Тримайте руку на пульсі, будьте в курсі подій – де і з ким проводить час ваш син чи донька. Але тільки в якості друга, не наглядача! Навчайте дитину мати і висловлювати власну думку, не залежати від чужого впливу, відстоювати свої інтереси. Головне завдання – підняти дитині самооцінку. Знайти в підлітка те, за рахунок чого він зможе зростати у власних очах.

Формуйте у своєї дитини почуття відповідальності за вчинені дії. Дайте підлітку більше свободи. Дитина повинна сама вирішувати, як одягатися, з ким дружити тощо. Тоді їй не доведеться доводити вам свою дорослість курінням.

Зверніть увагу на обстановку в сім’ї. Дитина може відчувати себе непотрібною, кинутою, просто бути незадоволеною тією роллю, що відведена їй в сім’ї. Цілком можливо також, що підліток намагається звернути на себе вашу увагу: згадайте, як поводяться малюки, коли їм цієї уваги не вистачає – вони починають бешкетувати.

Але на першому місці завжди буде стояти приклад батьків, які палять. Немає сенсу переконувати чадо, що куріння шкодить здоров’ю, коли стоїш з цигаркою в руці. Дитина, яка змалечку бачить батьків курящими, у вісімдесяти відсотках випадків також закурить. Краще киньте курити самі. Особистий приклад – найкращий метод виховання.

Пам’ятайте, що найважливіше у виховному процесі – відкрите спілкування батьків і підлітка. Якщо дитина знає, що вона завжди може прийти до батьків і розповісти їм про все, включаючи страхи, надії і переживання, то вона завжди звернеться до вас, перш ніж зробити якийсь серйозний крок у житті. І знаючи, що її думка важлива для батьків, вона буде ставитися до своїх рішень більш виважено.