Цілком ймовірно, що основна причина дитячого мату – приклад старших. Особливо швидко малюки розвивають такі «навички» при некоректній реакції – сміх, навіть одноразове схвалення, заохочення тощо. Тож давайте з’ясуємо, чому діти вживають лайливі слова і як із цим боротися.

До 5 років дитина лається матом здебільшого несвідомо або щоб привернути уваги до своєї персони. У 5-7 років діти матюкаються, цілком розуміючи, що цього робити не можна, але намагаються показати самостійність. В 8-12 років нецензурна лексика використовується для самоствердження серед друзів та як наслідування старшокласників. У 12-14 років мат перестає сприйматися підлітком як ефективний засіб комунікації і використовується рідко, за винятком випадків, коли в його оточенні матюкатися через слово є нормою спілкування.

Щоб відучити дитину лаятися матом, як правило, досить наполегливості, послідовності і знання деяких основних правил. 

По-перше, пряма і агресивна заборона лише спровокує розвиток будь-якої негативної звички. Утримайтеся від нотацій при сторонніх, зауваження слід робити тільки тет-а-тет.

По-друге, якщо мат щойно з’явився в мові малюка молодшого віку, попросіть дитину пояснити значення слова, яке вона вимовила. Нерідко малята просто копіюють слова старших, не розуміючи їхньої суті. 

Часто за допомогою мату дитина намагається викликати емоції та увагу. Спробуйте ігнорувати подібні провокації – малюк зрозуміє, що така гра «не працює», і сам поступово відмовиться від нецензурної лексики. В 5-7 років можна задіяти метод «батога і пряника». Якщо дитина не сприймає по-хорошому, іноді доводиться і карати (зрозуміло, в розумних межах і не роблячи з мухи слона).

Прості прийоми на кожен день
• Візьміть за правило не матюкатися в присутності дитини. 
• Якщо дитина дозволила собі мат при сторонніх людях, стримайте емоції, а пізніше поясніть, що це виглядало дуже грубо і засмутило і вас, і гостей. 
• Методично і спокійно при слушній нагоді згадуйте, наскільки безглуздо і «не круто» виглядають матюкальники. 
• Відволікайте дитину спортом і творчістю, подавайте позитивний і цікавий їй приклад.

Дайте зрозуміти дитині-школяру, що «крутість» не вимірюється умінням лаятися, подібне самоствердження нелогічне, недоречне і не призводить до успіху. Малюк повинен зрозуміти свою значимість без брудних слів. Спостерігайте за колом спілкування вашої дитини. Звичайно, зовсім ізолювати не вийде, проте є можливість підкорегувати склад дитячої компанії. Навчіть виражати емоції адекватно. Дитина повинна зрозуміти, що мат не прикрашає людину, рідним і близьким соромно за неї.

І головне – слідкуйте за своєю мовою. Будьте впевнені, що діти почують вас, миттєво вкажуть на ваші недоліки і при нагоди обов’язково повторять.
І, звісно ж, менше телевізора і соцмереж, більше класичної літератури. Розмовляйте зі своїми дітьми. Правильно. Пам’ятайте: погані звички липнуть дуже швидко, вони входять у життя непомітно, а позбутися їх часом буває дуже складно.