За статистичними даними, 80 дітей зі 100 бояться темряви. Страх – це базова емоція, яку мають усі з народження, вона допомагає визначати рівень безпеки в певний момент. Саме ж прояв страху – це не побоювання браку світла, а побоювання того, що може ховатися в темряві. Мозок не отримує сигналу від органів зору й починає фантазувати, домальовувати моторошні картинки. А, як відомо, у дітей дуже розвинена уява, тому дитячі фобії є дуже поширеним явищем. 

Для того, щоби побороти недугу, потрібно визначити її джерело. Мама й тато часто говорять малюкові: «Потрібно спати, а то Кощія покличу» або «Не будеш добре їсти – тебе забере Бабай». Малюк спить один. Навіть може відчувати самотність у кімнаті, де перебуває тільки він. І від цього боятися. Дитина бачить фільми жахів або чує моторошні історії. Вона може прийняти на себе такий досвід просто випадково, під час перегляду кіно старшими братами, сестрами в будинку. Гіперопіка. Якщо дорослі занадто драматично реагують на будь-яку подію, то дитина може вирости надто емоційною та вразливою. 
Як подолати страх темряви? 
Спочатку дуже важливо поговорити зі своєю дитиною і зрозуміти, чого саме вона боїться. У жодному разі не смійтеся над цим «монстром» і не сваріть дитину за «вигадки», адже це може розірвати довіру між вами. Далі, зважаючи на опис чудовиськ, потрібно почати стежити за тим, щоб малюк не мав доступу до кривавих, жахливих сцен фільмів жахів. Пам’ятайте, що здатність боятися підживлюється новими персонажами, образами. 

Візьміть малюка за руку, вимкніть світло й разом пройдіться темною кімнатою. Якщо він починає боятися й геть відмовляється, то можна включити нічник, лампу й показати, що в кутку нікого немає, а в шафі не ховається страшна істота. А це означає, що можна лягати спати без тривоги.
У випадку, коли остання дія не спрацьовує, можна намалювати монстра, який спричиняє стрес, і постаратися перетворити його на доброго друга, який охороняє сон малюка. 

Але що робити, якщо дитина боїться темряви навіть після цих прийомів? Можна придбати м’яку іграшку і розповісти історію, що це «охоронець сну», щоби малюк міг обіймати її в ліжку й залишатися спокійним. Має сенс також читати добрі казки на ніч, перетворіть темний простір у космічну галактику за допомогою флуоресцентних зірочок, комет і планет. Щовечора, укладаючи малюка спати, створюйте власні ритуали, які заспокоять його та налаштують на безтурботний лад. Наприклад, купання, читання казок, поцілунок або обіймашки, покладіть поруч плюшевого охоронця сну. Ніколи не зачиняйте дитину в темній кімнаті для усвідомлення, що ніяких монстрів немає, а отже, не потрібно їх боятися. Ніколи не підтримуйте гру, кажучи «Ой, під ліжком чудовисько? І правда, таке страшне! От не будеш спати всю ніч – воно тебе забере». Дитина завжди вірить батькам, тож її страхи можуть перетворитися в справжню фобію і стати причиною нових розладів та панічних атак у подальшому житті. 

Дитина боїться спати одна? Є вихід! Потрібно зробити так, щоб кімната трохи освітлювалася вночі. Встановіть світильник. Обираючи його, врахуйте додаткові переваги і вік малюка. Такий проектор або лампа-нічник захопить дитину, подарує легке світло в кімнаті, що сприяє приємному засинанню. Тепер приміщення не буде вкрито мороком, і малюк зможе подолати дитячу фобію темряви й перестане боятися.

Іноді батьки не можуть самостійно впоратися з такою ситуацією. Якщо ж дитина боїться спати одна й навіть перебувати в темряві не тільки у своїй кімнаті, а й піти в туалет або на кухню попити води, а також сильно панікує з настанням темної пори доби, не виходить на вулицю після заходу сонця, або побоювання збереглося після 10 років, то вам необхідно звернутися до дитячого психолога. 

Спробуйте всі можливі способи подолання страху темряви в дитини. І пам’ятайте, що важливо дбати не тільки про фізичний розвиток своєї крихітки, але і стежити за психічним здоров’ям, адже обидва ці чинники визначають, як буде жити ця неймовірна людина у майбутньому.